Однією із умов відкриття виконавчого провадження та подальшого виконання судового рішення є дотримання стягувачем строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Загальний строк пред’явлення виконавчого документа до виконання становить 3 роки.
Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що перебіг строку пред’явлення виконавчого документа до виконання починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Питання набрання рішенням суду законної сили встановлено ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо простими словами, то рішення суду набирає законної сили після його перегляду в апеляційному суді або після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Дуже важливий момент, перебіг строку пред’явлення виконавчого документа до виконання відбувається незалежно від того чи отримував стягувач (позивач по справі) виконавчий документ.
Справа у тому, що отримання виконавчого документа в суді не є обов’язковим і відбувається виключно за заявою заінтересованої особи (в нашому випадку – стягувача).
Так, в практиці бувають такі випадки, коли стягувач з різних причин, не хоче одразу пред’являти виконавчий документ до виконання, а тому не поспішає його отримувати в суді.
І може так трапитись, що строк пред’явлення виконавчого документа сплине ще до його отримання в суді.
Звичайно, що можна говорити про те, що стягувач має право звернутися до суду з відповідною заявою про поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Але, для того щоб суд поновив строки пред’явлення виконавчого документа до виконання повинні бути поважні причини. Зазвичай це наявність обставин, які об’єктива перешкоджали стягувачу пред’явити виконавчий документ до виконання.
Наприклад, те що стягувач не отримував виконавчий документ в суді не є причиною для поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Можна сказати, що єдиною правильною дією з боку стягувача буде пред’явлення виконавчого документа до виконання протягом встановленого строку. В такому разі строк пред’явлення виконавчого документа до виконання переривається.
Наприклад, Стягувач пред’явив приватному виконавцю виконавчий документ до виконання. Після проведення виконавчих дій приватний виконавець повернув стягувачу виконавчий документ в зв’язку з його неможливістю (повною або частковою) виконання. Після такого повернення, Стягувач має можливість повторно пред’явити вказаний виконавчий документ протягом 3-х років після його повернення приватним виконавцем.
З іншої сторони, коли стягувач пропускає строк пред’явлення виконавчого документа без поважних причин, то втрачає можливість виконати судове рішення.
В завершення хочу привести негативний приклад, коли Стягувач через свою недбалість втратив можливість виконати судове рішення. В зазначеному прикладі, стягувач повірив Боржнику, який обіцяв розрахуватися в добровільному порядку та просив не пред’являти виконавчий документ до виконання.
Так, до мене звернувся представник Стягувача з заявою про примусове виконання судового рішення. Крім того, представником Стягувача було подано ухвалу суду першої інстанції відповідно до якої Стягувачу було поновлено строк пред’явлення виконавчого документа до виконання https://reyestr.court.gov.ua/Review/93940242
В подальшому після відкриття виконавчого провадження, Боржником було оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, і за результатом розгляду апеляційної скарги Боржника апеляційним судом було скасовано ухвалу суду першої інстанції про поновлення строку https://reyestr.court.gov.ua/Review/97470083
Після скасування ухвали про поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, Боржник звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню https://reyestr.court.gov.ua/Review/101171015